Співпраця влади та громади у Білій Церкві - реальна?

 13 листопада в медіа-центрі ТРК «Крокус» відбувся круглий стіл «Побудова ефективного діалогу «Влада-громада»: проблеми та шляхи вирішення». Учасники круглого столу, а це місцеві депутати, керівники громадських організацій, місцеві журналісти, проаналізували звіт міського голови на предмет того, чи відповідають виконані роботи запитам громади. А також підсумували, як упродовж трьох років своєї каденції міський голова та керівники управлінь і відділів спілкуються з громадою та журналістами

Ініціаторами проведення круглого столу виступили ТРК «Крокус», газета «Тиждень Біла Церква», Білоцерківська міська організація Партії економічного відродження України, Білоцерківська організація політичної партії «Народний Рух України».

Першим до слова запросили екс-мера Василя Савчука, який нині є місцевим депутатом від ПЕВУ. Василь Петрович у характерній для нього манері спочатку зауважив, що не хотів би, аби обговорення перетворювалося на цькування міського голови, а, навпаки, дало змогу об’єктивно проаналізувати все те, що влада робить у місті.

«Міська влада робить багато позитивного. За три роки каденції міського голови вже можна прослідкувати певні тенденції. Позитивними змінами є той же благоустрій, який мешканцями сприймається прекрасно, а саме: вимощення тротуарною плиткою алей, облаштування підсвіткою переходів, відкриття амбулаторій по мікрорайонах міста, будівництво спортивних майданчиків тощо. Але я хотів би також звернути увагу й на ті речі, які повинні робитися, бо без них зупиниться розвиток міста. У свій час я та мої заступники мали за мету щороку вводити в експлуатацію бодай один соціальний об’єкт: школу, садочок, спортивний комплекс, Льодову арену. Наразі цього немає. Навіть намірів немає, адже не виділяється земля, не розробляються проекти. Бюджет розвитку за цей час виріс у 10 разів. Якщо у 2015 році він становив 30 млн грн, то тепер – 300 млн грн. І ці кошти треба розумно витрачати. Наразі у сфері житлово-комунального господарства освоюється не 800 тис грн, а 80 млн! І при цьому рекордно малі гроші виділяються на капітальний ремонт будинків. У той час як Польща спершу почала утеплювати будинки, а вже потім займалася благоустроєм. Наразі на квартобліку знаходиться 4500 осіб, жодної квартири чи кімнати за 3 роки виділено не було.

Те, що у нас перевиконаний бюджет по доходам – не є якоюсь особливістю місцевої влади. Так у всіх населених пунктах, адже внаслідок децентралізації значний відсоток податків лишається місцевому бюджету і ми бачимо, що на депозитах місцеві ради зберігають 300 млрд. грн, бо просто не встигають їх освоїти. Тому треба змінити акценти з благоустрою на забезпечення лікарень обладнанням, шкіл – сучасними засобами навчання, потрібно серйозно підтримувати спортивні школи, бо наразі вони тримаються на ентузіазмі. Робиться багато, але …я не хочу казати це слово «популізм», але воно напрошується. Бо робиться те, що люди бачать, вийшовши з під’їзду. При цьому центр міста стоїть темний. Подивіться на Бровари, Бориспіль, Ірпінь, я вже не кажу про Вінницю, там зовсім все по іншому!», - зауважив Василь Савчук.

Біла Церква, круглий стіл, Геннадій Джегур

Також свою точку зору на розподіл бюджетних коштів висловив Геннадій Джегур, депутат БМР (фракція «БПП – Солідарність»), голова Білоцерківської РДА: «У 2015 році в країні відбулися грандіозні зміни, пов’язані з децентралізацією. З того часу більша частина податків залишається на місцях, місцеві бюджети збільшилися в кілька разів. Ми повинні скористатися з цієї можливості. Але в Білій Церкві очевидний перекіс у бік благоустрою. Ні копійки не виділяється на капітальний ремонт житлових будинків! Критично недофінансовується освіта, медицина. Ми повинні бюджетні кошти грамотно використовувати, а не на депозити класти. Якість життя не залежить від бруківки, ми повинні думати про якість освіти, щоб наші учні отримували конкурентоздатну освіту, а для цього потрібно новітнє обладнання, дидактичний матеріал. Ми повинні купувати сучасне медичне обладнання, адже ремонти в лікарнях не вилікують хворих. Ми як депутати неодноразово на сесіях наголошували, що при формуванні бюджету спершу потрібно враховувати потреби освіти, медицини, культури, спорту, а вже потім благоустрою".

Сергій Якимчук, екс-заступник міського голови, напевно, найуважніше читав звіт мера, адже навіть знайшов абсурдність в цифрах. Зокрема, пан Сергій зауважив, що в 13 пункті звіту мера зазначено, що за 8 місяців 2018 року було 585 звернень громадян з проханням надати квартиру чи кімнату в гуртожитку, а у пункті 12 сказано, що робота з приватизації гуртожитків знаходиться на завершальному етапі, приватизовано вже 96% житлових площ гуртожитків. «То яким чином можна надати кімнату в гуртожитку на 585 заяв? Це я про «якість» звіту, - дивується Сергій Якимчук і продовжує. – Побудовано житла на суму 117 млн. грн. А вивезено сміття на суму 130 млн. грн.! Просто порівняйте цифри і ви зрозумієте, скільки побудовано житла у Білій Церкві».

Біла Церква, круглий стіл, Ігор Коча, Олена Шевченко, Олена Ткач

Олена Шевченко, депутат БМР (фракція Об’єднання «Самопоміч») зазначила, що культуру та медицину фінансуємо за залишковим принципом. «Я не бачу, щоб за три роки ми звернули увагу на енергомодернізацію закладів культури. Я не розумію, чому саме три роки поспіль одна і та сама бібліотека фінансується, а інші 10 – ні, наче їх не існує. У центральній бібліотеці навіть не можуть замінити розбите вікно, закладене фанерою, яку поставив чоловік однієї з бібліотекарок, хоча бібліотека в центрі міста і проводить багато цікавих заходів. Добре, що Біла Церква потрапила в рейтинги прозорості влади та бюджету. Наприклад, за рейтингом Transparensy International, Біла Церква опинилася на 26 місті. Але я б не дуже цим пишалася, адже буваю на різних зустрічах депутатів місцевих рад і бачу, як вони переймаються, щоб їх місто опинилося в десятці кращих міст цього рейтингу. Коли на перших позиціях рейтингу знаходиться невелике місто в Одеській області Білгород-Дністровський, а наше велике місто - на 26, то це не привід для радощів. Такої, як має бути відкритості даних, немає. Навіть не всі депутати отримують інформацію щодо ремонтів прибудинкових територій, а що вже казати про мешканці міста. Зокрема, начальник відділу капітального будівництва Людмила Денисова дає відповідь депутату лише після того, як депутат на неї поскаржиться меру», - зауважила Олена Шевченко.

Біла Церква, круглий стіл, Павло Лаврусь, Олександр Крамар

Також під час засідання круглого столу обговорили питання можливостей впливу громади на владу та роль у цьому процесі такого інституту, як Громадська рада при виконкомі м. Біла Церква. З цього приводу висловили свою точку зору відразу кілька членів колишнього складу Громадської ради, а саме: Олександр Крамар, Олена Ткач, Ігор Коча, Павло Лаврусь. У кожного є своє бачення того, яким мала би бути комунікація влади та Громадської ради.

«24 березня 2016 року депутати та мер підписали Стратегію розвитку міста до 2025 року, але чомусь пройшли роки, а дотримання стратегії просто жахає. Адже влада зосередилася лише на питаннях благоустрою, а от перспективи розвитку міста залишаються невизначеними. Я входив до Громадської ради, зокрема в бюджетний комітет, тож вивчив питання наповнення та витрачання коштів з місцевої скарбниці досконало. У 2016 році до складу Громадської ради захотіло ввійти 90 осіб, а по рейтинговому голосуванні пройшло 35 організацій. Ми надіялися, що зможемо допомогти влади в реалізації Стратегії розвитку міста, впливати на владу, адже кожному з нас не байдуже, як розвивається наше місто, якому вже майже 1000 років. Ми збиралися, обговорювали, робили різні заходи, але міська влада нас не чула. Я два роки пропрацював в КП "Агенція стратегічного розвитку Білої Церкви", ті ідеї та проекти, які були розроблені агенцією, не використані. Програма розвитку підприємництва отримала фінансування лише у розмірі 155 тис грн, а на розвиток туризму – 51 тис. грн. При такому фінансуванні можна вважати, що обидві програми проігноровані владою. Ні одна пам’ятка архітектури не реконструйована за цей час. Громадська рада при виконкомі наразі знову скликається, подало заяви до 30 осіб, тобто громада міста зневірилася в ефективності діяльності такого механізму, як Громадська рада, бо всі бачать, що її не чують», - зазначив Олександр Крамар.

Натомість Ігор Коча зауважив, що не збирається здаватися та знову подався на участь у роботі нової Громадської ради. На думку пана Ігоря, громадські активісти не доводять роботу до кінця, залишаються на рівні заяв, але не йдуть у правоохоронні органи. «Я, як громадський активіст, маючи певні знання та досвід, звернувся до поліції щодо незаконності будівництва АТБ на вул. Я. Мудрого, вже відкрито два кримінальних провадження. А от два засідання депутатських комісій нічим не завершилися, адже депутати не звернулися до прокуратури. Тобто Громадська рада також мала доводити свої дії до логічного завершення. Сподіваюся, що нове скликання ради буде вибудовувати інший принцип роботи, аби цей орган був дійсно ефективним. Хоча додам, що багато громадських активістів у Білій Церкві навіть потерпають від влади. Приміром, на Валерія Міщенка мер подав до суду. Вніс заставу 500 грн з бюджетних грошей, хотів відсудити у активіста 50 тис грн за те, що нібито той завдав шкоди честі та гідності мера. Суд відмовив у задоволенні позову, але бажання громадського активіста далі розслідувати дії влади, звичайно, зменшилося», - розповів Ігор Коча.

Біла Церква, круглий стіл

Олена Ткач зауважила, що робота в Громадській раді було великим приниженням, адже ставлення до неї як міського голови, так і керівників комунальних підприємств, відділів та управлінь було зневажливим. «Але мене хвилює інше: чому наші мешканці настільки інертні? Чому вони не хочуть зайти в Інтернет і зробити власні висновки, проаналізувавши документи, чому вони лише слухають отих ботів, які сидять в соцмережах і хвалять мера? Якби мені три роки тому сказали, що мої земляки будуть плескати в долоні елементарним речам з благоустрою, я б не повірила. Але наразі це так. Великі автобуси – класно, але я там увечері та зранку їжджу на одній нозі. А це тому, що з великими автобусами збільшився інтервал руху. Спортивні та дитячі майданчики – це добре, але, коли дитину кладуть в інфекційне відділення та вимагають з батьків 100 грн благодійного внеску, то це ганьба при такому великому міському бюджеті. Десятки мільйонів вкопано в набережну, але там пройти не можна, бо річка смердить, бо її ніхто не чистить! Немає комунального апарату МРТ, а ми робимо лавочки. Онкологічний диспансер обласного підпорядкування, але ж люди там лікуються і наші. Купіть опромінювач та поставте його в МЛ№2, якщо вже не можете в обласний заклад. Проте проблему треба якось вирішити. На Таращанському масиві всі радіють скверу, а у 22 школі не дозволили відкрити другий 10 клас, а тому у класі навчається 40 дітей! Як їх можна чомусь навчити?», – розповіла Олена Ткач.

Біла Церква, круглий стіл, Олександр Крамар

Павло Лаврусь зауважив, що у місті схвалений Статут, але громадські активісти, виявляється, недостатньо компетентні, щоб ним скористатися. «Я спеціаліст в IT – сфері, але не можу дотриматися процедури, отак і інші громадські активісти, які не знають, як скористатися цим Статутом та іншими можливостями. Що можна зробити з цим? Міська влада чи певний бізнес, якщо він зацікавлений, повинні дійсно проявити бажання спілкуватися з громадянами. Не для галочки, не для звіту чи рейтингу, а для реального діалогу. Натомість влада просто боїться громадських активістів та навіть опускається до рівня створення проти них якихось саркастичних відеосюжетів за бюджетні гроші. Мешканці вважають, що мер «хай краде, але хоч щось робить», бо їм не показали, що можна за ці кошти зробити набагато більше», - зазначив Павло Лаврусь.

Також зі своїми думками щодо звіту мера та перевиборчих обіцянок Геннадія Дикого виступили Костянтин Бугайчук, Юрій Мельничук, а в третій частині круглого столу розглянули питання ігнорування мером місцевих журналістів, що проявляється у відсутності прес-конференцій з січня цього року та невчасними відповідями на письмові запити.

Біла Церква, круглий стіл, Людмила Полях, Дмитро Ніжельський

Логічним завершення круглого столу стало прийняття резолюції, якою передбачено створення робочої групи для розробки альтернативного плану соціально-економічного розвитку міста, що врахує потреби усіх верств населення міста. Також учасники круглого столу підтримали пропозицію щодо звернення до уповноваженого ВР з прав людини щодо ситуації зі свободою слова та численними випадками порушення прав журналістів у нашому місті. 

Джерело