Політика

Чиїм коштом проводяться ремонти у місті?

Часто можна почути вислів: «Це перший мер, при якому хоч щось у місті роблять». Проте мешканці міста не задумуються, звідкіля взялися гроші на всі ці роботи. То ж сьогодні проаналізуємо, чиїм коштом проводяться ремонти у місті та чи дійсно зібрані податки витрачають раціонально.

Де взялися гроші в місцевих бюджетах?

У 2015 році розпочався процес децентралізації, головна мета якого – передати місцевим громадам більше повноважень та залишати на місцях більше податків. Основними податками, які наповнюють місцеві бюджети, стали: 60% ПДФО (податку на доходи фізичних осіб), 5% акцизу, 100% єдиного податку, 100% податку на нерухомість, землю, транспорт, 100% податку на прибуток підприємств комунальної власності, 100% плати за надання адміністративних послуг та 25% екологічного податку.

Фінансування медичної та освітньої сфери здійснюється через прямі субвенції з державного бюджету. Водночас залишки коштів державної субвенції у кінці року не вилучаються, а залишаються у місцевих бюджетах і можуть бути використані на оновлення матеріально-технічної бази навчальних та медичних закладів. За місцеві бюджети фінансується лише зарплата технічного персоналу лікарень та освітніх закладів, а також комунальні послуги.

Місцева влада отримала право самостійно визначити розмір місцевих податків та зборів, зокрема на нерухоме майно, земельні ділянки, туристичний збір, єдиний податок. Більше того, влада має право на власний розсуд обирати банки для зберігання та обслуговування бюджетних коштів.

Відтак місцеві громади стали платоспроможними. Причому навіть не встигають освоїти отримані в бюджет кошти, а тому зберігають їх на депозитах. Так, на початок 2016 року залишки на рахунках місцевих бюджетів становили 35 млрд грн, у 2017 році – 52 млрд грн, у 2018 році –  55,4 млрд гривень. За даними Держказначейства, 95% місцевих бюджетів в Україні є прибутковими. 

Це не просто цифра. Це відремонтовані чи побудовані дороги, школи, дитсадочки, лікарні, освітлення. Це нова якість життя у громадах. Не дивно, що відповідно зріс і рейтинг мерів: у 2015 році міських голів підтримувало лише 12-14% населення, проте у 2017 році їх підтримує до 50% жителів місцевих громад. 

Як витрачаються місцеві доходи?

Отже, ми з’ясували, що значні надходження до бюджетів місцевих громад – це не заслуга місцевої влади, а наслідок успішної реформи з децентралізації. Проаналізуємо, на що ж витрачаються ваші податки, шановні мешканці міста. 

За даними фінансового управління БМР, найбільше місто витрачає на утримання установ  соціально-культурної сфери міста. У 2017 році витратили 436 млн грн на освіту, 271,5 млн грн на медицину, 44,5 млн грн на культуру, 48,7 млн грн на соціальний захист та молодіжні програми, 25,7 млн грн на фізкультуру та спорт, 6,4 млн грн на програму «Турбота» тощо.

Цифри вражаючі. Але! На фінансування бюджетних установ у першу чергу кошти витрачають на зарплату  (74,4% видатків), оплату комунальних послуг (8,9%), закупівлю медикаментів (0,8%), харчування (2,2%), інші витрати (13,7%). Тобто ці витрати дозволяють функціонувати бюджетним установам, але ніяк не вирішують питання заміни ліжкового фонду та обладнання у лікарнях, заміни парт, вікон, оснащення кабінетів хімії, фізики, біології необхідними приладами, закупівлі нових музичних інструментів для шкіл мистецтв чи нового спортивного знаряддя для спортивних шкіл. Усі ці потреби фінансують з бюджету розвитку, який також із року в рік зростає в Білій Церкві. Зокрема, лише на початок 2018 року він становить 163 млн грн.

Варто відзначити, що коли містяни зауважують, мовляв, при минулій владі нічого не робилося, то справедливо буде зазначити, що при минулій владі максимальний бюджет розвитку становив аж 20 млн грн.

А тепер найцікавіше. 163 млн грн бюджету розвитку розподілені таким чином: освіта – 16,6 млн грн, медицина – 6,5 млн грн, соцзахист – 2,6 млн грн, функціонування виконкому – 9,8 млн грн, а благоустрій міста – 103,7 млн грн. Тобто тепер ви розумієте, чому у місті так активно кладуть бруківку, водночас як в лікарнях та школах залишаються зношені меблі.

Отож, білоцерківці, пам’ятайте, що ви найняли міського голову на роботу, ви сплатили податки у міську скарбницю, отже ви маєте повне право вимагати витрачати ваші гроші на ті проекти, які вважаєте необхідними саме ви! І якщо ви знову почуєте, що грошей не вистачає, просто поцікавтесь витратами, які планує міська рада на чолі з мером міста. Можливо, вони просто не в змозі раціонально витратити зароблене?

Геннадій Джегур, голова Білоцерківської районної державної адміністрації

Децентралізація позитивно вплинула на розвиток сільських громад району. Найбільше виграли від цього процесу саме міста обласного значення, такі як Біла Церква. Адже у їхньому бюджеті залишається 60% податку на доходи фізичних осіб. Сільські та селищні бюджети наповнюються також завдяки ПДФО, орендній платі, земельному податку, єдиному податку, акцизному збору, податку на нерухоме майно. До того ж громади самостійно встановлюють  розмір земельного та єдиного податку, податку на нерухоме майно, туристичний збір тощо. Як наслідок громади стали фінансово спроможними, взяли собі на утримання ФАПи, будинки культури, ухвалюють власні місцеві програми «Турбота» для допомоги односельцям, які опинилися в скрутній життєвій ситуації.

Юрій Мельнічук, ГО «Рада ОСББ міста Біла Церква»

Кошти міського бюджету використовуються, на мою думку, зовсім нераціонально з однієї простої причини – не налагоджено справжнього діалогу між білоцерківською громадою і очільником міста. Наразі, як показує практика, міська влада цього не хоче робити, а тому і децентралізаційні процеси буксують. Міськвиконком живе окремим життям, відірваним від потреб громади.

Крім того, децентралізація – це прозорий бюджет, а це означає, що будь-який білоцерківець може поцікавитися, куди і як витрачаються бюджетні кошти, але у нас цього немає. Люди зашорені, дякують, що сьогодні роблять доріжки, але ніхто не цікавиться кошторисами, скільки і як витрачено коштів, а це найважливіше. Відбувається це тому, що ніхто ще не зрозумів, що то їхні кошти, що самі білоцерківці наповнюють бюджет, а тому мають право знати, куди ці кошти витратили.

 

Джерело